“Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?” (біблія, 1кор.3:16)
Потаємна кімната — комора чи льох.
Рідко гості є там, але бачить все Бог.
Господині дбайливі й там лад тримають,
А як чесно — непотріб часом складають.
У кладовці зустрінеш відро зі сміттям,
Що ще вчора потрібно було знищить нам.
Місце те найпізніше ми прибираєм.
Ніхто ж не зайде, — так собі розважаєм.
Друзі вже на порозі, щось не встигаєш,
За хвилинку туди зайве повідправляєш.
І надія жевріє, що бажаний гість,
Не проявить, проникнуть туди, вміння й хист.
Якщо поспіх буває і безлад на мить,
То рука працьовита прибрати спішить.
Й знову чисто, приємно — радіє душа,
І проходить світліше щоденне життя!
Щось подібне й з душею, якщо у ній хлам.
Бог говорить: не знаєш, що тіло мій храм?
Та біда уся в тому, коли ми гріхи
Культивуєм в собі і несем крізь роки.
Тоді ми храм не Божий, якщо вчинки злі.
А коли не Христа, тоді від сатани.
Зрозуміймо: зустрінем погибель свою,
Якщо так і залишимось в власнім гріху...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
цикл четверостиший "коротко о главном" - Сотниченко Андрей Благодарение Всевышнему!Вообще-то эти стихи не были циклом,объединились они,чему я очень рад,сейчас,спасибо сайту "для Тебя",который и благодарю,пользуясь случаем.Честно признаться-печатал и удивлялся сам,что у меня так много стихов и,конечно,радовался-слава Богу!Верю,что Господь благословит меня и новыми стихами,хотелось бы:)Спасибо всем и-благословений!
